Нова продукція
Видавництво "Мапа" приймає замовлення на виготовлення карт областей і районів України різного масштабу і розмірів (кабінетний варіант). Ціна договірна. Більшість областей уже підготовлено або перебувають на великій стадії готовності. |
ІСТОРИЧНИЙ АТЛАС УКРАЇНИ:
Керівник проєкту й автор-упорядник Юрій Лоза. 2022 р.
ISBN 978-617-7208-74-6.
|
Обсяг: 324 стор. | |
Розмір: 24,5 Х 31,0 см | |
Обкладинка: тверда, ламінована | |
Друк: повноколірний | |
Мова: українська | |
Ціна: 960,00 грн. |
Історичний Атлас України видавництва “Мапа” охоплює всі періоди української історії — від появи людини в українських землях до найостанніших подій дня сьогоднішнього.
Це друге доповнене видання висвітлює також період в історії України за час після виходу першого тиражу атласа (2015 – поч. 2022р.).
Дніпропетровська область. Нові райони, громади.
|
Мірило: 1 : 250 000 | |
Розмір: 124 Х 91 см | |
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2022 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Нова карта «Дніпропетровська область. Нові райони, громади» - це поліпшений варіант уже виданої раніше подібної обласної карти. Під замовлення виготовляємо карту більших розмірів і крупнішого масштабу
Львівська область. Нові райони, громади.
|
Мірило: 1 : 180 000 | |
Розмір: 125 Х 119 см | |
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2022 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Нова карта «Львівська область. Нові райони, громади» - це поліпшений варіант уже виданої раніше подібної обласної карти. Під замовлення виготовляємо карту більших розмірів і крупнішого масштабу.
Донецька облась. Нові райони, громади.
|
Мірило: 1 : 250 000 | |
Розмір: 113 Х 81 см | |
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2022 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Нова карта «Донецька область. Нові райони, громади» - це поліпшений варіант уже виданої раніше подібної обласної карти. Під замовлення виготовляємо карту більших розмірів і крупнішого масштаб
Київська область. Нові райони, громади.
|
Мірило: 1 : 250 000 | |
Розмір: 112 Х 86 см | |
Друк: повно колірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2021 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Верховна Рада України 17 липня 2020 року ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». У нашому видавництві уже вийшли з друку 2 карти - “Україна. Нові райони, громади”, що мають масштаб 1 : 1 000 000 і 1 : 1 400 000. На картах відображається актуалізований адміністративно-територіальний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної Постанови. Крім меж укрупнених районів подано межі громад — адміністративних одиниць базового рівня.
Нова карта «Київська область. Нові райони, громади» - це поліпшений варіант уже виданої раніше подібної обласної карти.
Під замовлення виготовляємо карту більших розмірів і крупнішого масштабу.
ПОДІЛЛЯ та БРАЦЛАВЩИНА, історична мапа
| ||||
|
Мірило: 1 : 350 000 | |
Розмір: 140 Х 101 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2021 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
Виходом у світ нової мапи “Поділля та Брацлавщина у XVII ст.” (мірило 1:350 000), картографічне видавництво “Мапа” продовжило свою серію настінних карт, присвячених окремим реґіонам України.
Ця мапа територіяльно охоплює адміністративні одиниці Речі Посполитої — Подільське та Брацлавське воєводства.
Як і на попередніх роботах цього типу, ми спробували детально реконструювати як елементи місцевости, так і окремі елементи тематичного змісту — кордони держав, межі воєводств та повітів, ну й звичайно, що є однією з найважливіших складових нашої карти, мережу існуючих на той час поселень.
Мережа поселень укладалася, як і на усіх попередніх мапах цього типу, із залученням топографічних джерел, зокрема таких як окремі аркуші “Трьохверстки” (1:126 000) та аркуші австрійської топомапи 1:75 000. Поселення подано за їх власницькою належністю (шляхетські маєтки, церковні маєтки, королівщини та маєтки зі змішаною формою власности).
Підставою для відображення на мапі тогочасних поселень стали капітальні, на мою думку, роботи Миколи Григоровича Крикуна, відомого українського історика, знаного фахівця з історії українських земель у складі Речі Посполитої XV—XVIII століть (адміністративно-територіяльний устрій, соціяльно-економічний, політичний і демографічний розвиток):
Микола Крикун. Брацлавське воєводство у XVІ–XVІІI століттях: Статті і матеріали. Львів, 2008.
Микола Крикун. Подільське воєводство у XV–XVІІI століттях: Статті і матеріали. Львів, 2011.
Ці праці дослідника опираються головним чином на джерела, виявлені у рукописних збірках Львова, Києва, Кракова, Варшави.
Значну увагу М. Крикун звертав на транскрипцію назв поселень, які він подавав згідно з віднайденими в архівах їх варіянтами. Окремі поселення нерідко мали по 2-4 альтернативні назви і все це ми намагалися фіксувати на пропонованій мапі.
Форми топонімів подавалися за тією ж системою, яку ми використали у раніших роботах — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які змінилися. Позначалися також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною.
Врізна мапа “Поділля та Брацлавщина у 1772 – 1791 рр.” (основне мірило 1 : 1000 000) відображає той період в історії цього реґіону, коли його західна частина (Червоногородський повіт), згідно з першим поділом Речі Посполитої, відійшла до володінь австрійських Габсбурґів. На решті ж території (решта Подільського воєводства та усе Брацлавське) було проведено реорганізацію повітового поділу, включно з утворенням Звенигородського повіту та приєднанням до нього частини Київського воєводства.
Крім того, у цей період, особливо на сході реґіону, з’явилася чимала кількість нових поселень, що і знайшло відображення на цій врізці. Нові поселення подано за:
1) Magasin fur die neue Historie und Geografie/angelegt von D. Anton Friedrich Buesching, theil XXII. – Halle, 1788. – (Усі поселення Брацлавського та переважної частини Подільського воєводств).
2) Йосифінська (1785–1788) і Францисканська (1819–1820) метрики – перші поземельні кадастри Галичини: Покажчик населених пунктів / склали П. Пироженко, В. Сіверська. – Київ, 1965. (Поселення кол. Червоногородького повіту Подільського воєводства, від 1780 р. – Заліщицького циркулу монархії Габсбурґів).
ВОЛИНЬ в середині ХVIII ст., історична мапа
| ||||
|
Мірило: 1 : 300 000 | |
Розмір: 115 Х 133 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2021 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
Продовжуючи свою картографічну серію “Історичні реґіони України”, картографічне видавництво “Мапа” видало нову мапу “Волинь у середині XVII ст. ” (мірило: 1 : 300 000), яка відображає територію Волинського воєводства Речі Посполитої.
Як і на попередніх роботах цього типу, ми спробували детально реконструювати як елементи місцевости, так і окремі елементи тематичного змісту — кордони держав, межі воєводств та повітів, а також мережу поселень з поділом останніх на міські (міста й містечка) й сільські.
Підставою для відображення на мапі тогочасних поселень стали:
- для періоду першої половини XVIІ ст. (до 1629 р.) — Олексій Баранович. Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVІI ст., К., 1930;
- для періоду 1648–1657 рр. — Національно-визвольна війна в Україні 1648–1657. Збірник за документами актових книг/ упорядники Л. Сухих, В. Страшко, К., 2008.
Поселення подано за їх власницькою належністю (шляхетські маєтки, церковні маєтки, короліщини та маєтки зі змішаною формою власности).
Форми топонімів подаються за тією ж системою, яку ми використали, працюючи над 1-м томом великого “Історичного Атласа України” — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які змінилися. Позначено також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною.
Окрім вищезазначених об’єктів відображено шляхи (татарські та найголовніші инші), подано підписи багатьох річок.
Врізка “Міські поселення Волині (кін. Х – 1-ша пол. ХVII ст.) ” має на меті показати структуру мережі міських поселень та її розвиток (Подано за: Андрій Заяць. Урбанізаційний процес на Волині в XVІ–першій половині XVІI століття, Львів, 2003).
КУБАНЬ, історична мапа.
| |||||
|
Мірило: 1 : 500 000 | |
Розмір: 119 Х 149 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
Вийшла в світ історична мапа “Кубань”. Вона, слідом за виданими раніше “Гетьманщина у 1648 - 1709 рр.”, “Гетьманщина у XVIІI ст.” та “Слобідська Україна у XVIII ст.”, продовжує серію наших настінних мап "козацької" тематики.
Основна мапа має мірило 1: 500 000 і відображає історію заселення українцями простору між річками Кубань та Єя, через створення Чорноморії, самоврядної території козаків-чорноморців — первинного ареалу української колонізації і до подальшого руху на схід і південний схід , що мало наслідком опанування великих територій передгір'я Кавказу (кін. XVIІI — кін. XIХ ст.).
Одним із важливих елементів мапи була реконструкція етнічних меж розселення українців та їх розмежування з іншими етносами, що населяли весь цей край.
З цією метою, для картографування межі суцільної української етнічної території та островів розселення українців всередині масивів інших етносів, було використано результати перепису 1926 р. по кожному з наявних по¬селень Північнокавказького краю, куди адміністративно входили всі ці землі. Кожне з наявних на мапі поселень подано за чисельно переважаючою в них національністю, згідно з матеріялами зазначеного перепису, єдиному із опублікованих на цю територію переписів, де так детально відображалася етнічна структура людности (скажімо, дані перепису 1897 р. не містили роз¬поділу населення за національністю по кожному з населених пунктів, а тільки в цілому по округах і повітах).
Велика врізна мапа (меншого мірила ніж основна, а саме 1: 1 000 000), що подається унизу під головною, охоплює увесь ареал української Кубані, включно з усіма її чисельними ексклавами, звідки ми дізнаємося, настільки далеко українська колонізація сягала віддалених теренів Передкавказзя і Прикаспію. Ця карта цілком зберігає ідейний принцип та структуру головної мапи.
Додатково подаються також три невеликі врізні мапи, які представляють окремі періоди історії Української Кубані: 1- Українські козацькі формування у перші десятиріччя після ліквідації Запорозької Січі (1775— 1792 рр.); 2- Українська колонізація Кубані. Чорноморія (1792— 1850 рр.); 3- Кубанська Народна Республіка (1917— 1920 рр.).
Харківська область, нові райони, громади
|
Мірило: 1: 400 000 | |
Розмір: 64 х72 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Верховна Рада України 17 липня 2020 року ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». У нашому видавництві уже вийшли з друку 2 карти карти - “Україна. Нові райони, громади”, що мають масштаб 1 : 1 000 000 і 1 : 1 400 000. На картах відображається актуалізований адміністративно-територіяльний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної Постанови. Крім меж укрупнених районів подано межі громад — адміністративних одиниць базового рівня.
Нова карта «Харківська область. Нові райони, громади» - це продовження цієї серії на регіональному рівні.
Карта призначена для використання в настінному варіанті – збільшені шрифти.
Сумська область, нові райони, громади
|
Мірило: 1: 200 000 | |
Розмір: 105 х 134 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Верховна Рада України 17 липня 2020 року ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». У нашому видавництві уже вийшли з друку 2 карти карти - “Україна. Нові райони, громади”, що мають масштаб 1 : 1 000 000 і 1 : 1 400 000. На картах відображається актуалізований адміністративно-територіяльний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної Постанови. Крім меж укрупнених районів подано межі громад - адміністративних одиниць базового рівня.
Нова карта «Сумська область. Нові райони, громади» - це продовження цієї серії на регіональному рівні.
Карта призначена для використання в настінному варіанті – збільшені шрифти.
КРИМ, історична мапа
| ||
|
Мірило: 1 : 300 000 | |
Розмір: 162 Х 115 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
На мапі відображено населені пункти, межі каймаканств та кадиликів незалежного Кримського ханату періоду 1774-1783 рр. а також реконструйований стан місцевости тогочасної доби. Населені пункти подаються за "Камеральным описанием Крыма 1784 года". Цей документ, що укладався російськими військовослужбовцями у 1784 р., містив велику кількість помилок, передовсім у назвах топонімів, на що вказували дослідники. У зв'язку з цим для відтворення українською мовою цілої низки кримськотатарських назв, поданих за "Камеральным описанием ", використано напрацювання Валерія Бушакова — відомого фахівця з кримської топонімії.
Додатково, на 5-ти картах-врізках (мірило 1:5 000 000) ми представили політичну історію Кримського ханату, подавши хронологічні зрізи: а) на 1460-ті рр.; б) на 1475 — 1550 рр.; в) на 1590-ті — кін. 1650-х рр..; г) на 1690 — 1773 рр.; д) на 1774 — 1783 рр.
На 2-х інших картах-врізках подали зміни в етнічному стані населення Криму в часи його анексії Російською імперією (кін. 1770-х — поч. 1800-х рр.) та етнічний склад населення Криму по закінченню Кримської війни (1860 —1866 рр.).
ГЕТЬМАНЩИНА У 1648 – 1709 рр.: ПОЛКОВО - СОТЕННИЙ УСТРІЙ
| ||
|
Мірило: 1 : 750 000 | |
Розмір: 118 Х 146 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
Вийшла в світ історична мапа “Гетьманщина у 1648-1709 рр.: Полково-сотенний устрій”. Вона, слідом за виданими раніше “Гетьманщина у XVIІI ст.” та “Слобідська Україна у XVIII ст.”, продовжує серію наших настінних мап "козацької" тематики.
Основна мапа має мірило 1: 750 000 і відображає устрій держави Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. Детально висвітлено мережу тогочасних поселень за наявними джерелами (Бопланові мапи та матеріяли середини — 3-ї чверти XVII ст) . Подано реконструкції полкових меж, окремими знаками позначено сотенні центри. Форми топонімів подаються за тією ж системою, яку ми використали на попередніх мапах — подача альтернативних назв, подача старих назв тощо. Позначено також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною. Окрім вищезазначених об’єктів відображено монастирі, найголовніші шляхи, подано підписи річок.
Для характеристики устрою Гетьманщини подальших періодів уміщено врізні мапи “Устрій Гетьманщини за Івана Виговського (1657-1659 рр.)”, “Устрій Гетьманщини за Петра Дорошенка (1665-1676 рр.)”, “Устрій Гетьманщини за Івана Мазепи (1687-1709 рр.)”.
На відміну від інших мап цієї серії, “Гетьманщина у 1648-1709 рр.: Полково-сотенний устрій” є чисто політико-адміністративною мапою (на всіх інших мапах серії, як відомо, крім елементів, присутніх на політико-адміністративній мапі, подано реконструйований стан місцевости відповідного періоду). Загалом мапа представляє Гетьманщину часів її найбільшого у XVII столітті територіяльного поширення.
КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, НОВІ РАЙОНИ, ГРОМАДИ
| ||
Мірило: 1 : 400 000 | |
Розмір: 61 Х 81 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Верховна Рада України 17 липня 2020 року ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». У нашому видавництві уже вийшли з друку 2 карти карти - “Україна. Нові райони, громади”, що мають масштаб 1 : 1 000 000 і 1 : 1 400 000. На картах відображається актуалізований адміністративно-територіяльний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної Постанови. Крім меж укрупнених районів подано межі громад — адміністративних одиниць базового рівня.
Нова карта «Київська область. Нові райони, громади» - це продовження цієї серії на регіональному рівні.
Карта призначена для використання в настінному варіанті – збільшені шрифти.
ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ, НОВІ РАЙОНИ, ГРОМАДИ
| ||
Мірило: 1 : 400 000 | |
Розмір: 64 Х 72 см | |
Друк: односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 350,00 грн. |
Верховна Рада України 17 липня 2020 року ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». У нашому видавництві уже вийшли з друку 2 карти карти - “Україна. Нові райони, громади”, що мають масштаб 1 : 1 000 000 і 1 : 1 400 000. На картах відображається актуалізований адміністративно-територіяльний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної Постанови. Крім меж укрупнених районів подано межі громад — адміністративних одиниць базового рівня.
Нова карта «Львівська область. Нові райони, громади» - це продовження цієї серії на регіональному рівні.
Карта призначена для використання в настінному варіанті – збільшені шрифти.
Адміністративна мапа України (нові райони, громади)
|
Мірило: 1 : 1 400 000 | |
Розмір: 68 Х 98 см | |
Друк: односторонній, папір 130 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 68,00 грн. |
Верховна Рада України 17 липня 2020 року ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів». Нова карта “Україна. Нові райони, громади”, що має мірило 1: 1 400 000, відображає актуалізований адміністративно-територіяльний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної Постанови.
Крім меж укрупнених районів подано межі громад — адміністративних одиниць базового рівня, створення яких, здається, стало найзначнішим моментом адміністративної реформи 2014-2020 рр.
УКРАЇНА, нові райони, громади, 2020 р.
| ||||||
|
Мірило: 1 : 1 000 000 | |
Розмір: 180 x 122 см | |
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2020 р. | |
Ціна: 480,00 грн. |
Картографічне видавництво “Мапа” на запровадження громад та нових районів відреаґувало виходом в світ видозміною “Оглядової мапи” — нашої давньої брендової роботи.
“Україна. Нові райони, громади” — таку назву має нова карта, що має мірило 1: 1000 000 і яка відображає актуалізований адміністративно-територіяльний устрій нашої держави станом на 18 липня 2020 року, тобто на момент прийняття Верховною Радою відповідної постанови.
До основної мапи додано 5 врізок аґломерацій міст Києва, Львова, Одеси, Дніпра та Харкова мірилом 1: 500 000. Додається також повний перелік громад у розрізі нових районів та областей.
Крім меж укрупнених районів подано межі громад — адміністративних одиниць базового рівня, створення яких, здається, стало найзначнішим моментом адміністративної реформи 2014-2020 рр. До сьогоднішнього дня одиниць базового рівня в Україні не існувало взагалі, ну хоча б через те, що місцеві ради (міські, селищні, сільські), хоч і представляли собою офіційно найнижчий щабель адміністративного устрою, не охоплювали 100% територій тих же районів. Наприклад, чимала частина земель, особливо в заліснених та гірських районах, належала до держлісфонду (це неважко помітити, коли розглядати карти землекористувань окремих адміністративних районів) і не підпорядковувалася сільрадам.
Не можна, звичайно, оминути й той факт, що запроваджуваний нині термін "громада", своїм походженням сягає княжих часів.
Хочеться вірити, що із введенням в обіг терміну "громада" рано чи пізно повернуться нарешті в ужиток властиві українські терміни і для об'єктів адміністративно-територіяльного устрою України.
Історична мапа «Слобідська Україна у ХVIII ст.», 2019.
| ||||||
|
Мірило: 1 : 500 000 | |
Розмір: 100,8 x 140,2 см | |
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2019 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
Вийшла в світ історична мапа “Слобідська Україна у XVIII ст.”
Це видання продовжує започатковану картографічним видавництвом “Мапа” серію “Історичні реґіони України”, у якій раніше побачили світ мапи Гетьманщини та Правобережної Київщини.
Як відомо, Слобідська Україна або Слобожанщина, поруч з Гетьманщиною та Запорожжям, була ще одним козацьким формуванням, яке мало автономію і подібний до Гетьманщини полково-сотенний устрій.
Підставою для укладання настінної мапи Слобожанщини стали ідентичні мапи 2-го тому великого “Історичного Атласа України”, робота над яким продовжується. Як і на попередніх роботах цього типу, ми спробували якомога детальніше реконструювати як елементи місцевости, так і окремі елементи тематичного змісту — кордони, межі, мережу поселень.
Всі поселення подано за хронологією їх згадки в картографічних та інших джерелах (2-а–3-я третини XVIII ст., злам XVIII та ХІХ ст. ) та етнічним станом (українські, російські, змішані).
Враховуючи той факт, що у XVIII–1-й пол. ХІХ ст. відбувалося активне заселення українцями басейну річки Калитва, (ця територія належала до Землі Донського війська) ми, подаючи етнічний стан відповідної території, врахували і джерела ХІХ ст. Колонізація цього краю велася з XVIII ст. виключно селянами, переважно вихідцями зі Слобожанщини, Гетьманщини та Правобережжя, на землях, що їх відвели військові отамани та інші чини військового управління Землі Донського війська. Не займаючись землеробством особисто, донські козаки (крім військової служби, основним заняттям їх було тваринництво, бджолярство, городництво й виноробство) віддали найбільш родючі землі під освоєння українським селянам. Так у цьому краї виникали поселення, спершу переважно хутірського типу, а згодом більші — слободи. (Це знайшло відображення на врізній мапі “Слобідська Україна та українська колонізація міжріччя Дінця–Дону–Хопра (2-га пол. XVIII – 1-ша пол. XIX ст.)”.
Окрім вищезгаданої мапи-врізки вміщено також врізку “Найвіддаленіші поселення Острогозького полку ”, що відображає один із найвіддаленіших ареалів козацьких (“черкаських”) поселень і який стосується найранішого періоду існування козацьких військово-адміністративних одиниць в басейнах річок Сосни і Ведуги (Яндовищенська, Чернавська, Ливенська сотні).
Історична мапа “Правобережна Київщина у XVIII ст.”, 2019 р.
| ||||||
|
Мірило: 1 : 500 000 | |
Розмір: 133,2Х115см | |
Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2 | |
Мова: українська | |
Видано: 2019 р. | |
Ціна: 400,00 грн. |
“Правобережна Київщина у XVIII столітті”,
мірилом 1: 500 000.
Продовжуючи започатковану вже традицію, картографічне видавництво “Мапа”, вслід за історичною мапою Гетьманщини, підготувало до видання нову мапу із серії “Історичні реґіони України”, яка відображає територію Київського воєводства Речі Посполитої у останні десятиріччя існування цієї держави.
Підставою для укладання цієї настінної мапи стали ідентичні мапи 2-го тому великого “Історичного Атласа України”, робота над яким триває. Як і на попередній мапі “Гетьманщина у XVIII ст.”, ми вдалися до детальних реконструкцій, як елементів місцевости, так і окремих елементів тематичного змісту — воєводських і повітових меж, мережі поселень.
Тогочасні поселення Київського воєводства подано згідно з архівними матеріялами, нещодавно опублікованими польським дослідником Конрадом Жеменецьким (тарифи подимного податку Київського воєводства й окремих його повітів, дві люстрації Житомирського повіту — усе за 1707 –1754 рр.). Поселення періоду між 1-м та 2-м розборами Речі Посполитої подано за переліком населених пунктів, опублікованим у 1788 р. німецьким географом А. Ф. Бюшінґом.
Форми топонімів подаються за тією ж системою, яку ми використали, працюючи над 1-м томом великого “Історичного Атласа України” — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які щойно змінилися. Позначено також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною.
Окрім вищезазначених об’єктів відображено монастирі, найголовніші шляхи, подано підписи багатьох річок.
З огляду на особливе місце в історії давньої Київщини міста Овруча та його округи, подано крупнішим мірилом (1:300 000) врізну мапу Овруцької агломерації (в епоху Київської Русі – Овруцька волость, потім – Овруцьке удільне князівство). Віддавна – це густо заселена територія, зі щільною мережою поселень, що є унікальною не тільки з точки зору системи розселення а і як приклад успішного господарського освоєння території київськими князями.
Ще одна врізка відображає адміністративний устрій Київського воєводства і його зміни у XVIІI ст. та формування мережі міських поселень.