Зворотній зв'язок з читачами

 

ПОДІЛЛЯ та БРАЦЛАВЩИНА, історична мапа

ПОДІЛЛЯ та БРАЦЛАВЩИНА, історична мапа


Збільшити фото


Збільшити фото


Збільшити фото

Мірило: 1 : 350 000
Розмір: 140 Х 101 см
Друк: односторонній, папір 200 г/м2
Мова: українська
Видано: 2021 р.
Ціна: 280,00 грн.

Виходом у світ нової мапи “Поділля та Брацлавщина у XVII ст.” (мірило 1:350 000), картографічне видавництво “Мапа” продовжило свою серію настінних карт, присвячених окремим реґіонам України.

Ця мапа територіяльно охоплює адміністративні одиниці Речі Посполитої — Подільське та Брацлавське воєводства.

Як і на попередніх роботах цього типу, ми спробували детально реконструювати як елементи місцевости, так і окремі елементи тематичного змісту — кордони держав, межі воєводств та повітів, ну й звичайно, що є однією з найважливіших складових нашої карти, мережу існуючих на той час поселень.

Мережа поселень укладалася, як і на усіх попередніх мапах цього типу, із залученням топографічних джерел, зокрема таких як окремі аркуші “Трьохверстки”  (1:126 000) та аркуші австрійської топомапи 1:75 000. Поселення подано за їх власницькою належністю (шляхетські маєтки, церковні маєтки, королівщини та маєтки зі змішаною формою власности).

Підставою для відображення на мапі тогочасних поселень стали капітальні, на мою думку, роботи Миколи Григоровича Крикуна, відомого українського історика, знаного фахівця з історії українських земель у складі Речі Посполитої XV—XVIII століть (адміністративно-територіяльний устрій, соціяльно-економічний, політичний і демографічний розвиток): 

Микола Крикун. Брацлавське воєводство у XVІ–XVІІI століттях: Статті і матеріали. Львів, 2008. 

Микола Крикун. Подільське воєводство у XV–XVІІI століттях: Статті і матеріали. Львів, 2011. 

Ці праці дослідника опираються головним чином на джерела, виявлені у рукописних збірках Львова, Києва, Кракова, Варшави.

Значну увагу М. Крикун звертав на транскрипцію назв поселень, які він подавав згідно з віднайденими в архівах їх варіянтами. Окремі поселення нерідко мали по 2-4 альтернативні назви і все це ми намагалися фіксувати на пропонованій мапі.

Форми топонімів подавалися за тією ж системою, яку ми використали у раніших роботах  — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які змінилися. Позначалися також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною.

Врізна мапа “Поділля та Брацлавщина у 1772 – 1791 рр.” (основне мірило 1 : 1000 000) відображає той період в історії цього реґіону, коли його західна частина (Червоногородський повіт), згідно з першим поділом Речі Посполитої, відійшла до володінь австрійських Габсбурґів. На решті ж території (решта Подільського воєводства та усе Брацлавське) було проведено реорганізацію повітового поділу, включно з утворенням Звенигородського повіту та приєднанням до нього частини Київського воєводства.  

Крім того, у цей період, особливо на сході реґіону, з’явилася чимала кількість нових поселень, що і знайшло відображення на цій врізці. Нові поселення подано за:

1) Magasin fur die neue Historie und Geografie/angelegt von D. Anton Friedrich Buesching, theil XXII. – Halle, 1788. – (Усі поселення Брацлавського та переважної частини Подільського воєводств).

2) Йосифінська (1785–1788) і Францисканська (1819–1820) метрики – перші поземельні кадастри Галичини: Покажчик населених пунктів / склали П. Пироженко, В. Сіверська. – Київ, 1965. (Поселення кол. Червоногородького повіту Подільського воєводства, від 1780 р. – Заліщицького циркулу монархії Габсбурґів).

<< Назад