Історична мапа «Слобідська Україна у ХVIII ст.», 2019

Історична мапа «Слобідська Україна у ХVIII ст.»,  2019.

Збільшити фото

Збільшити фото Збільшити фото

	Мірило: 1 : 500 000
	Розмір: 100,8 x 140,2 см
	Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2
	Мова: українська
	Видано: 2019 р.
	Ціна: 420,00 грн.

Вийшла в світ історична мапа “Слобідська Україна у XVIII ст.”

Це видання продовжує започатковану картографічним видавництвом “Мапа” серію “Історичні реґіони України”, у якій раніше побачили світ мапи Гетьманщини та Правобережної Київщини.

Як відомо, Слобідська Україна або Слобожанщина, поруч з Гетьманщиною та Запорожжям, була ще одним козацьким формуванням, яке мало автономію і подібний до Гетьманщини полково-сотенний устрій.

Підставою для укладання настінної мапи Слобожанщини стали ідентичні мапи 2-го тому великого “Історичного Атласа України”, робота над яким продовжується. Як і на попередніх роботах цього типу, ми спробували якомога детальніше реконструювати як елементи місцевости, так і окремі елементи тематичного змісту — кордони, межі, мережу поселень.

Всі поселення подано за хронологією їх згадки в картографічних та інших джерелах (2-а–3-я третини XVIII ст., злам XVIII та ХІХ ст. ) та етнічним станом (українські, російські, змішані).

Враховуючи той факт, що у XVIII–1-й пол. ХІХ ст. відбувалося активне заселення українцями басейну річки Калитва, (ця територія належала до Землі Донського війська) ми, подаючи етнічний стан відповідної території,  врахували і джерела ХІХ ст. Колонізація цього краю велася з XVIII ст. виключно селянами, переважно вихідцями зі Слобожанщини, Гетьманщини та Правобережжя, на землях, що їх відвели військові отамани та інші чини військового управління Землі Донського війська. Не займаючись землеробством особисто, донські козаки (крім військової служби, основним заняттям їх було тваринництво, бджолярство, городництво й виноробство) віддали найбільш родючі землі під освоєння українським селянам. Так у цьому краї виникали поселення, спершу переважно хутірського типу, а згодом більші — слободи. (Це знайшло відображення на врізній мапі “Слобідська Україна та українська колонізація міжріччя Дінця–Дону–Хопра (2-га пол. XVIII – 1-ша пол. XIX ст.)”.

Окрім вищезгаданої мапи-врізки вміщено також врізку “Найвіддаленіші поселення Острогозького полку ”, що відображає один із найвіддаленіших ареалів козацьких (“черкаських”) поселень і який стосується найранішого періоду існування козацьких військово-адміністративних одиниць в басейнах річок Сосни і Ведуги (Яндовищенська, Чернавська, Ливенська сотні).  

<< Назад