Гетьманщина у XVIII столітті

Історична мапа “Гетьманщина у XVIII столітті”, 2018 р.

Збільшити фото Збільшити фото Збільшити фото

	Мірило: 1 : 400 000
	Розмір: 162 Х 115 см
	Друк: повноколірний, односторонній, папір 200 г/м2
	Мова: українська
	Видано: 2018 р.
	Ціна: 460,00 грн.

Як відомо, картографічне видавництво “Мапа” продовжує роботу над 2-м томом великого “Історичного Атласа України”, який хронологічно охоплює період з кінця XIV до кінця XVIІI ст.  Значну частину тому займає тематика Української козацької держави XVІI — XVIІI ст.

Мапа Гетьманщини, яку ми представляємо, є інтегральною частиною 2-го тому, хіба що в Атласі вона подається в нарізці, на декількох аркушах, а тут — у великому форматі, у вигляді настінної карти. Тематичний зміст та графічне оформлення обох варіянтів абсолютно ідентичне.

Велике мірило мапи (у 1 сантиметрі — 4 кілометри) дозволило нам вдатися до детальних реконструкцій, як елементів місцевости, так і окремих елементів тематичного змісту — полкових та сотенних меж. Детально висвітлено також і мережу тогочасних поселень за наявними архівними і книжковими джерелами. Всі поселення подано згідно  з хронологією їх згадки у джерелах (1720-ті – 1730-ті рр.,  1750-ті рр., початок 1780-х рр., кінець 1790-х рр.) а також за адміністративною (столиця гетьмана, центри полків, центри сотень) та типологічною (міста, містечка, села й слободи, хутори) ознаками. Кордони і межі подано станом  на початок правління  останнього гетьмана  —  Кирила Розумовського (поч. 1750-го року). На початку цього періоду до складу Гетьманщини входила також північно-західна частина Запорожжя, відома під назвою "Задніпрських місць". Це також знайшло відображення на нашій мапі. Загалом мапа представляє Гетьманщину часів її найбільшого у XVIII столітті територіяльного поширення.

Форми топонімів подаються за тією ж системою, яку ми використали, працюючи над 1-м томом — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які щойно змінилися. У назвах хуторів нерідко подавалося прізвище власника. Позначено також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною. 

Окрім вищезазначених об’єктів відображено монастирі, найголовніші шляхи, подано підписи багатьох (навіть малих) річок. Для Києва і околиць подано врізну мапу крупнішим мірилом (1: 100 000). Ще одна врізка окремо відображає адміністративний устрій Гетьманщини XVIІI ст. із переліком усіх сотень у розрізі полків. 
 

<< Назад